У черзі за... освітою

В четвер розпочалася вступна кампанія. Ще зранку під стінами ВНЗ Івано-Франківська — довгі черги абітурієнтів з батьками та рідними. Кожний заклад мав свій процес прийому документів: в одних абітурієнти чекали своєї черги надворі, в інших — усередині навчального закладу. Хтось нервував, хтось знемагав від спеки, зустріли ми й таких, котрі спокійно грали в карти. Про недоліки, з якими стикнулися вступники, газета "Репортер" розпитала самих абітурієнтів та їхніх батьків, котрих зустріли біля ПНУ ім. В. Стефаника та медуніверситету.

Сергій Попович, пенсіонер, місто Рожнятів:
— Ніякої організації, абсолютно! Люди займали чергу і о сьомій годині ранку, і о п’ятій, писали списки, але вони виявилися нікому не потрібними. Але насправді списки потрібні, щоб людина зайняла чергу і знала, коли їй прийти. Спочатку люди думали, що буде все організовано, проходитимуть за чергою, але тепер виявилося, що кожен старається прорватися хто як може. Зараз ми не в черзі, бо черга там жива. Перевіряти правильність документів можуть студенти, для цього особливої освіти не потрібно. Помітно, що працівників тут не вистачає.

Ігор Ресей, столяр-паркетник, місто Калуш:
— Було б добре, якби на кожну спеціальність був окремий кабінет, тоді б кожний абітурієнт мав можливість здати документи швидше. А так шість-сім факультетів в одному кабінеті — це забагато. Сьогодні в університеті взагалі безпорядок, люди від п’ятої години чекають. Чому не зробити кабінети географії, туризму, початкових класів окремо? Одна людина прийшла о сьомій годині, а інша — о десятій, а проходять однаково. Це абсурд!

Світлана Бугара, продавець, місто Рогатин:
— Великі черги, багато людей і неймовірна духота. Важко, людям важко. Черги як такої немає, то діти стараються пройти без черги. Документи вирішили подавати лише в Прикарпатський університет та в медколедж. Але щодо організації, то нічого не змінилося за два роки — тоді черги і зараз те саме. Діти втомилися, на лавках сидять, на траві — ті, хто чекати вже не може.

Руслана Мотрук, інженер-економіст, Івано-Франківськ:
— Думаємо, що сьогодні документи не подамо, бо черги великі, та й люди штовхаються, намагаються пройти якнайшвидше. Списки складали, але ніхто на них не зважає. Напевно, підемо все-таки додому, бо пройти через це живе море неможливо.

Дарія Денис, пенсіонерка, Долинський р-н, село Раків:
— Планували подати документи у перший же день, але чи нам це вдасться, не знаємо. Раніше таких черг не було, навіть чотири роки тому, коли доводилось документи подавати. А нині всі діти хочуть мати вищу освіту, якнайшвидше чергу пройти. Але все-таки спробуємо сьогодні це зробити.

Ганна Яковів та Ольга Козак, Богородчанський район, с. Іваниківка:
— Документи плануємо подати пізніше, тобто в інші дні. Черга, надіємось, тоді буде меншою, тому і в перший день не планували здавати документи. До університету прийшли, щоб поглянути на атмосферу і за процесом подання документів поспостерігати. Тепер знаємо, що треба прийти вранці, бо люди кажуть, що і о п’ятій, і о сьомій приходили. Добре, що зменшилась кількість ВНЗ, до яких можна подавати документи.

Марія та Галина Бойки, Волинська область:
— Це щось надзвичайне! Сказали б нам, що сьогодні пройде 50 чи 100 чоловік, а решті — «приходьте завтра або через тижденьѕ» А то ми чекаємо, і в черзі вже 705-ті, і не знаємо, чи пройдемо. Маса людей і ніякої інформації, коли прийде черга до нас? Кажуть, що люди з іншого боку університету заходять, з чорного ходу. Ми приїхали з Волині, і додому повертатися чи що? На цей час проходить 41-й, хоча черга йде за списком. Але коли ми пройдемо — не знаємо. От сидимо і думаємо: що робити далі, де ночувати!?